***

Сьогодні п’ятниця. Учора теж була п’ятниця, від самого ранку і до вечора. Так буває. І от сьогодні — знову Вона. Мені, власне, байдуже як називати цей день, адже всі вони, стали схожі між собою, мов близнюки. Проте, якщо так піде і надалі, мої п’ятниці почнуть швидко множитися і клонувати самі себе, наче агент Сміт з фільму «Матриця», що перетворився на комп’ютерний вірус. Тоді доведеться їх нумерувати. Ну, заради бодай хоч якогось ладу.

Взагалі-то, п’ятниця куди ліпше звучить, ніж який-небудь «понеділок». І звучить гарно, і, наче обіцяє щось приємне, що має статися в суботу. Але, якщо мої п’ятниці остаточно вийдуть з-під контролю — доведеться давати їм імена: перша п’ятниця, друга, третя… Та тільки не більше шести, бо інакше вийде, що у мене: «сім п’ятниць на тиждень»!