Вчора вперше побачила світляків у траві! У темряві вони виглядають як крихітні зелені ліхтарики – унікальне явище, яке можна спостерігати лише літнього вечора за хорошої погоди і якщо дуже пощастить!

Спостереження за ними перетворює на дитину. Принаймні таке заняття повністю відволікає від новин зі світу людей, які демонструють ЗМІ, захлинаючись від істерики. Навіть неймовірна історія замаху на кандидата у президенти під час виступу, його підстрелене вухо, розтиражоване у вигляді мемів з натяком на Ван Гога, його швидко піднятий кулак переможця, який він вправно демонструє на камеру – все це миттєво йде позаочі, зникає, як міраж. У кадрі залишається реальне життя зі світу тварин. Тиха липнева ніч і яскраве, як смарагд, світло ліхтариків.

До цього я бачила світляків лише у кіно! Пам’ятаю, як у старому фільмі «Лісова пісня» Мавка прикрасила ними свій вінок, збираючись на нічне гуляння і з того моменту почалася справжня феєрія! У дитинстві цей кадр мене вразив і запам’ятався найбільше.

Виявляється таке світіння потрібне світлякам не для краси (точніше – не тільки для неї). Воно служить сигналом для комунікації між представниками виду. Практично всі меседжі, які вони надсилають один одному за допомогою світіння пов’язані зі статевою поведінкою. Самець подає світловий сигнал, коли розшукує свою красуню і кличе її на побачення, а самиця – у такий же спосіб відповідає, дає йому «згоду» або «відмовляє». У разі небезпеки їх «лампочки» вимикаються автоматично.

Ще одне свідчення продовження Життя, його унікальності та нескінченного розмаїття. Що може бути більш важливим?