З веселими очима чи сумними

Ти прийдеш втішити, коли одна

Сидітиму біля розкритого вікна,

Вдивляючись в примхливі візерунки

І листя буде падати щодня

В блакитному серпанку ночі

Ти прийдеш, щоб забрати сум печаль

Із келихом іскристим, мов кришталь

Пелюстками троянд закриєш мої очі

І прочитаєш щось ліричне і величне –

Нехай це буде мадригал

І я згадаю свіжий подих Раю,

Босоніж увійду в траву

Дитинства, за яким скучаю,

Ставок малий, дерев вишневий цвіт

Колись багато було їх, ось тут

Чи прийдеш втішити коли одна

Сидітиму біля вікна,

Нанизуючи хмарні днини,

Де тиша приголомшливо дзвінка

І листя опадає щохвилини